Довгий час я вважав, що вести власний блог – це безумство, марнотратство часу і взагалі прикмета передпенсійного віку. Адже зараз майже весь контент розповсюджується через соціальні мережі – хоча «майже весь контент», на мій погляд, на це і не заслуговує.
Проте соціальні мережі розраховані загалом на “швидкий” контент – тобто такий, який можна легко та швидко засвоїти. Бажано – не вмикаючи мозок. Короткі тексти і відео. А ось для публікації відносно великих текстів вони не пристосовані від слова “геть зовсім”. Втім, і для таких збочень є чудові платформи з вишуканою типографікою – наприклад, Medium. Тож якщо приперло – то лонгріди можна публікувати там.
На жаль, майже всі такі платформи зараз передбачають наявність передплати задля доступу до всього контенту на сайті. Не певен, що я пишу настільки добре, а мій контент настільки корисний, що всі зараз аж бігом кинуться робити собі платні аккаунти на тому ж Medium.
З іншого боку – мені здається, що пишу все ж таки непогано, і контент таки може стати у нагоді. Мені б особисто свого часу стало, якби я мав змогу використати такий під час підготовки до власних поїздок.
Ось так воно і вийшло, що тексти є – або будуть – саме тут:
- трохи про подорожі, що вже відбулися
- трохи про плани на майбутні поїздки, і
- трохи вражень від обладнання або сервісів, якими я користуюсь, або взагалі від чогось, що мене вразило у широкому сенсі.
Ну, може ще щось, крім цього – але трохи.
Якщо будуть питання, пропозиції чи щось так корисне – форма для зв’язку нижче.
Отже, enjoy the ride!