Topeak Bikepacking Series

Зміст

  1. Як я дійшов до такого життя
  2. Пошуки
  3. Порівняння
    1. Apidura
    2. Ortlieb
    3. Topeak
  4. Детально
    1. Back loader
    2. Mid loader
    3. Top loader
    4. Front loader
    5. Bar loader
  5. Висновки

Як я дійшов до такого життя

В мене раніше вже був певний досвід – не такий великий, як би мені хотілося – велотуризму. У ті давні часи я використовував звичайний совецкий… багажник позаду з вело рюкзаком типу “штани”. Здається, Kellys. У будь якому випадку, щось бюджетне.

Ті поїздки були сповнені чудових пригод. Цікаві маршрути, мальовничі місця, гарні друзі, чарівні подруги… Так, звісно, були і ганебні факапи. Але майже все погане вже давно забулося… Крім отих самих “штанів” на багажнику.

Ноги постійно чіплялися за “штанини”, “штани ” чіплялись за кущі та траву, велом керувати було надзвичайно важко, а перенести ровер через саму малу перешкоду було неймовірною проблемою. Жах, короче кажучи.

Звісно, мені тут всі зараз прояснять, що це в мене руки не там росли, і треба було купити нормальний багажник і нормальний комплект сумок до нього. Не буду сперечатись. Я робив багато дурниць у житті, і покупка “велоштанів” Kellys – це просто ще одна з них. Але, як то кажуть, “Ложки знайшлись, але осад залишився” – тому коли мені знов знадобились сумки, я зразу відмовився від ідеї встановлювати паньєри і почав шукати модні байкпакерьскі причандали.

Пошуки

Я сформував декілька критеріїв, які брав до уваги:

  • весь комплект має бути одного виробника – я не хотів купувати купу різних сумок разного кольору, з різної тканини, з різною фурнітурою, а потім тулити все це якось до купи. Я людина лінькувата, мені треба купити, змонтувати на вел і забути про все це;
  • загальний об’єм має бути достатній для автономної подорожі десь на тиждень з ночівлями у кемпінгах – тобто, намет, спальник, пальник-гас-посуд, два-три комплекта велоформи, ремкомлект, і так далі;
  • ціна має бути такою, щоб воно не коштувало як половина велосипеда;
  • це має бути бренд з гарними відгуками у велоспільноті;
  • і головне, все це має бути доступно для заказу у нашому селі.

Це звузило коло постачальників аж до трьох – Apidura, Ortlieb, Topeak.

Порівняння

Я б, звісно, хотів зробити порівняний аналіз кожного комплекту, які пропонується ціма виробниками. Взяти у руки, змонтувати на вел, кожний комплект ретельно обстежити, зробити реальні тести у поїздках і зробити такий надзвичайно докладний огляд. Можливо навіть у формі відосика. І щоб ефекти і запальна музика. Якщо музика буде досить запальна, а ефектів багато – то можно про сумки навіть і не згадувати – що, власне, і трапляється у 85% оглядів з ютубчика. Слава Ісу, що я не знімаю відео і таким чином роблю потужний вклад у культурну та інтелектуальну спадщину людства.

На жаль, у той час коли я купував сумки, на країну опустився перший локдаун, і навіть подивитись наочно сумки у магазинах було проблематично у зв’язку з тим, що всі магазини, крім аптек і гастрономів, було зачинено. Можна було замовити собі через Інтернет всі три комплекта, а потім повернути два зайвих. Але це занадто довго і дорого. Можно було ретельно вивчити відгуки користувачів на форумах і группах, і зробити висновок самостійно, що я і зробив.

Отже, тезисно.

Apidura

Найдорожчий сет. Ціна на повний комплект (saddle pack, top-tube pack, frame pack, handlebar pack, accessory pocket) загальним обсягом 36 l коштує, в залежності від магазину, 460-480 Євро. Дорого! І це дійсно півціни мого ровера!..

З особливостей – top-tube pack і frame pack можна кріпити до рами гвинтами. Комусь це может бути корисним – наприклад, на велах Canyon саме так і треба ці сумки закріплювати. Для мене це не було цікаво – насамперед тому, що я планував поїздку з велом на Flixbus і знав, що перед завантаженням до бусу всі сумки будет потрібно зняти. Розпаковувати речі, викручувати гвинти з сумок, а потім робити все це у зворотному порядку на місці призначення десь на зупинці – так собі ідея.

Ще один момент – сумки Apidura легше, ніж у конкурентів. Загальна різниця у вазі всього комплекту складала трохи більше кіло. Але зважаючи, що вся маса вела з грузом та, власне, вершником і так будет досить великою, я вирішив що воно того не варте.

Ortlieb

Золота середина. Відмінна німецька якість, чудові відгуки, весь комплект коштує десь 400 Євро. Це вже краще, ніж Apidura, але мені не зовсім було ясно, чим власне воно краще за Topeak.

Взагалі в Ortlieb величезна лінійка сумок та аксесуарів для байкпакінгу – але на той час мене цікавив цілком конкретний комплект, і судячи з усього, він був майже ідентичний Topeak.

Topeak

Найдешевший комплект – загальна вартість всіх сумок складала десь біля 320-350 Євро, що майже у півтора рази дешевше порівняно з Apidura. При тому, як і Apidura чи Ortlieb, Topeak це відомий виробник, який має чудові відгуки серед байкпакерського коммюніті.

Я довго шукав відмінності між комплектами Topeak і Ortlieb. Це не було легким, оскільки, як вже було зазначено, можна було покладатися тільки на фото з інету та відгуки користувачів з коммюніти. Зрештою, дійшов висновку, що різниця несуттєва і суто дизайнерська – наприклад, Topeak для кріплення сумок під раму (як і на всіх інших) використовує звичайні ленти з липучкою, а Ortlieb – досить хитру застіжку у вигляді шнурка яскравого кольору.

Зрештою, замовив Topeak – “якщо нема різниці, то навіщо платити більше?”(с).

Виглядає непогано.

Детально

Комплект складається з наступних сумок:

  • Back loader = 15 l – за сідлом;
  • Mid loader = 4,5 l – під верхню трубу рами;
  • Top loader = 0,75 – на верхню трубу рами;
  • Front loader = 8 l – на кермо;
  • Bar loader = 6,5 l – або на кермо, або до Front loader.

Загалом це дає обсяг більше 34 l. При тому, загальна вага, яку можна перевозити у сумках, трохи більше 17 кіло. На той час я був наївним початківцем і думав, що це більш як достатньо.

Ха-ха!..

Давайте розповім, як воно насправді.

Back loader

Мопед не мій(с), тобто фото з сайта виробника, а не саме з мого вела.

Добротна велика сумка без жодних нарікань. До комплекта входить спеціальний dry bug з повітряним клапаном – тобто, процес пакування речей виглядає так:

  • спочатку речі вкладаються в dry bug.
  • потім, клапан в dry bug відкривається, а його горловина скручується – речі ущільнюють ся, а зайве повітря виходить через клапан. Можно сісти на пакунок зверху або просто щільно придавити у обіймах (звісно – якщо у мішку нема нічого хрупкого або гострого), вичавити з речей все повітря и вже потім закрити цей клапан.
  • Отриманий завдяки цьому дуже компактний пакунок вже можна класти у, власне, Back loader. Зручно.

Можна, звісно, і напхати речей і без dry bug, просто навалом – але так щільно не буде.

Що не влізло у Back loader – можна закріпити зверху на стропах.

Важливо: зараз Тopeak почав постачати вже модернізовану модель, Back loader Х. Там все трохи інакше, але в мене її нема, отже писати про неї не буду.

Mid loader

Насправді мені просто ліньки знову чіпати всі сумки тільки для фото, тож я використав зображення з сайту

Проста і надійна сумка на 4,5 літра під раму. Є на 6 літрів – але вона трохи довша, в мою раму розміру М не становилась. Що мені особисто сподобалось – доступ до речей з обох боків. Завдяки цьому саме в Mid loader мені зручно складати речі, які мають бути дійсно під рукою у будь який момент – наприклад, аптечку.

Головний недолік – коли сумка змонтована на рамі, вийняти фляжку з водою майже неможливо, бо вона підпирає сумку. Зверніть увагу на фото нижче.

Витягнути фляжки трохи важко.

Це, власне, не проблема тільки Topeak – з іншими сумками буде та сама біда. Але я був дещо… здивований. Зазвичай, у мирний час, я використовую досить велики фляжки – 1 або 0,75 l. З Mid loader їх просто неможливо навіть встромити у кріплення – не вистачає місця.

Я встановив пару фляжок 0,5 – на фото саме вони – стало трохи краще. Але все одно – щоб достати воду, а потім запхати назад під сумку, треба прикладати значні зусилля і вигибати фляжку у сторону, щоб вона вийшла з під сумки. Зрештою, одну флягу я так просто зламав. Я розумію, що це витратний матеріал – але літр води це і так не багато, а раптом залишитись без однієї фляші було неприємно.

Можна монтувати фляжки на кермо – але мені не подобається ідея робити там склад речей. Там і так забагато – компьютер, світло, Front loader, Bar loader…

Можна використовувати кріплення на раму Fidlock BOTTLE TWIST – там фляша не витягується, а повертається у замку. Але комплект (2 фляги + 2 адаптера) коштує біля 70 Євро. Зважуючи на те, що фляги – це витратний матеріал, на сезон комплект я точно вбиваю, виходить якось не дуже бюджетно. До того ж, неможливо у разі потреби купити у будь якому магазині наявну флягу або просто пляшку води.

Як варіант – можно спробувати встановити на раму замість звичайного кріплення Topeak DUALSIDE CAGE – там зразу зроблено так, щоб фляжка витягувалась не просто вверх, а трохи в сторону. Мабуть, щось там вони знають в Topeak про цю проблему… Я замовив собі таке кріплення і у наступних поїздках подивлюсь, як воно працює.

Top loader

Майже на всіх фото, що я бачив – і на сайті Topeak, і в коммюніті – цю сумку монтують ближче до рульової колонки. Це дає змогу користуватись їй прямо на ходу. Але – можна поставити і навпаки, ближче до підсідельної труби. Можно навіть дві одночасно – спереду та сзаду – що трохи додасть обсягу для речей. Сумка має чохол у кармашку на випадок дощу.

Як на мене – треба мати досить вагомі аргументи, щоб ставити їх саме дві, і наразі особисто в мене таких аргументів нема. По перше, це збільшить загальний об’єм аж на 0,75 літра, при тому що додаткова сумка – це додаткові 30 Євро. Ну, таке.

По-друге, в цю сумку ідеально покласти батончики та шоколадки на перекус – але якщо подвоїти обсяг шоколаду, то так і до діабету недалеко.

Ну і по-третє, але це вже особисто та індивідуально – я пробував монтувати її позаду, біля підсідельної труби, і мені не сподобалось. Можливо, в мене затовсті ноги, або можливо я запхав у Top loader забагато шоколаду – але в мене внутрішня частина стегон трохи чіплялась за сумку під час педалювання. Не так щоб смертельно, нічого не натирає, і можна не звертати на увагу.

Але при цьому трохи дратує звук від тертя тканини велошорт об цю сумку. Спочатку я кілометрів 5 думав, що це за новий звук, і може це щось не дуже добрий звук, і зараз все зломиться. Потім ще кілометрів 5 намагався просто не звертати на це шорхання уваги. А потім мені урвався терпець і я змонтував Top loader “нормально”, до керма. Але і там не ідеально, бо у такому випадку сумка переднім краєм треться вже о кермо.

З вагомих недоліків – немає отвору для кабеля (а ось у Apidura – є). Річ у тому, що в таку сумку насправді ідеально класти не шоколад, а повербанк і підживлювати велокомпьютер безпосередньо на ходу. Але без спеціального отвору треба залишати змійку незастебнутою до кінця. Незручно.

Front loader

Сумка на кермо складається з двох частин:

  • спеціальний стабілізатор, який треба закріпити двома ремінцями до керма і одним за рульову колонку. Ось до цього стабілізатора іншими двома ремнями вже можна кріпити, власне…
  • …сумку, у яку можна класти речі. За великим рахунком – це просто ще один dry bug на 8 літрів з однім повітряним клапаном – таким, як і в Back loader – але з двома горловинами. У сумку можна покласти, наприклад, спальник або щось таке. Але треба зважити на об’єм – наприклад, матрас TREK 500 (діаметр 17 см, об’єм 7 л) туди влазить, а ось спальник TREK 500 на холодну погоду (діаметр 19 см, об’єм 11 л) вже ні.

Загалом, враховуючи форму Front loader і те, що його упаковка та розпаковка займає багато часту – є сенс тримати там саме спальники, матраци чи щось таке, що треба дістати тільки ввечері і запакувати наступного ранку. До речі, якщо спальник не влазить до сумки – його можна закріпити ремінцями безпосередньо на стабілізаторі.

Але треба зважити, що штатний dry bug збереже речі сухими під час дощу, а ось чи буде сухим спальник, який просто примотали до стабілізатора на кермо – не знаю, залежить від його чохла. Думаю, що у такому випадку краще докупити ще один dry bug – трохи більше. Головне, щоб довжина пакету не перевищувала 40 см – якщо більше, буде незручно працювати дуал-контролами.

В комплекті є прозорі наклейки на раму – щоб стабілізатор не терся і не дер фарбу. Я не став цього робити – і це була помилка.

Ще один нюанс виникає, якщо на кермо встановлена лапка з велокомпьютером. Але про це докладніше трохи нижче.

Bar loader

Теоретично, це має бути дуже зручна річ. Ну я так думав, коли її замовляв. Це невелика сумка для аксесуарів, яку можна використовувати або у парі з Front loader, або самостійно – у такому випадку вона кріпиться не до Front loader, а безпосередньо до керма. До того ж, її можна зняти і завдяки ремінцю на плече носити, як звичайну маленьку сумку. Міцний водонепроникний матеріал, є невелики кармашки – зручно. Сама сумка має високу горловину, яку спочатку треба закрити на велькро, потім скрутити (як dry bug), і вже потім зафіксувати це ремінцем.

Мене дуже приваблювала ідея мати таку універсальну невелику сумку на кермо, бо навіть для коротких поїздок треба кудись складати телефон, гаманець, бутерброди та таке інше, а пхати все до карманів теж не вихід.

Але – така сумка повинна мати можливість швидко туди щось покласти або дістати. З Bar loader, на жаль, це неможливо – застіжка не дуже зручна. Навіщо там взагалі велькро, якщо треба скручувати горловину – біс його знає. Але, наприклад, якщо треба щось покласти до Top loader – то це питання секунди, щоб розстібнути або застібнути змійку, і це можна робити взагалі на ходу. З Bar loader – це треба зупинитись, розстібнути ремінець, розкрутити горловину, розчепити велькро, залізти у сумку. А потім все в зворотньому порядку. Не зручно. Тож телефон, або гаманець, або щось таке що треба дістати швидко і бажано на ходу – туди не покладеш.

Носити її з собою – теж задоволення сумнівне. Бо для переноски треба зачепити окремий ремінь (він є у комплекті), але відчипити ремні та кріплення, якими Bar loader кріпиться до керма – не можна, і вони постійно бовтаються знизу. От і ходиш, як Штірліц, за яким волочаться лямки парашута. Можно скрутити їх у вузол – але для “звичайної” сумки на прогулянку цей жмуток ремінів виглядає досить дивно. Тобто якщо ви плануєте з таким аксесуаром піти на прогулянку у місто “на стилі” – то це буде не надто вдала ідея.

Я зберігав у Bar loader речі для душа. Це потрібно тільки в таборі; дуже зручно, що все це в одному місці; і це, мабуть, єдиний момент, коли можна піти кудись з сумкою, не зважаючи на те, що з неї звисає якийсь мотлох.

Висновки

Що сподобалось

Порівняно з класичними “велоштанами”, їхати з таким комплектом – це справжнє задоволення. Центр ваги залишається там, де і звичайно – тобто, десь біля задниці велосипедиста. Звісно, якщо треба загальмувати, швидко прискоритись, або перенести вел у руках – зразу розумієш, що до маси ровера додалась чимала маса сумок з спорядженням. Але на ходу – можна їхати і керувати велом, як звичайно. Ну і на технічно складних ділянках – спусках або крутих поворотах – це становить вагому перевагу. У будь якому разі – я відчував себе значно певнішим.

Що не сподобалось

Корисний об’єм

Загальний об’єм у 34 літра для всього комплекту – це ТЕОРЕТИЧНО МОЖЛИВИЙ корисний об’єм сферичного коня у вакуумі за умови, що всі речі здатні прийняти точну форму сумок – тобто, ніколи. А в реальному житті – якщо запхнути, наприклад, речі у dry bug для Back loader, а потім вкласти цей dry bug до сумки – то залишиться вільний об’єм біля сідла, мінімум літр або два. І цей вільний об’єм треба відняти від цих умовних 34 літрів. Така сама ситуація з Front loader. Теоретично – там 8 літрів. Я кладу туди матрас на 6-7 літрів, і… все. Або більше нічого не класти (тобто, знову відняти літр або два), або заповнювати це об’єм чимось малогабаритним, аби просто використати цей об’єм. І так само майже з усіма сумками. Тобто, у реальному житті об’єм та вага спорядження, яке можна взяти, будуть відповідати звичайному рюкзаку на 20-25 літрів – ну тільки що везеш речі не на хребті, а на ровері.

Але якщо складати речі за принципом, що б все заповнити максимально щільно – то це не буде оптимально для використання. Тобто не виходить скласти речі для табору подалі, а речі, які мають бути під рукою – у сумки на раму чи на кермо. Може виникнути ситуація, коли потрібна, але невелика річ схована десь у глибині Back loader, бо так було оптимальніше для використання об’єму.

Короче кажучи, складання речей у сумки перетворюється на щось типу гри у Тетріс. У “велоштани” речі можно просто якось кинути, як у мішок – ну, може, я перебільшую, але це точно простіше, ніж розкладати всі речі по сумках. В мене кожний сеанс пакування був головняком і займав багато часу.

Можливо, я просто брав забагато речей. Можливо, треба переглянути взагалі те спорядження, що в мене є, і замінити його на більш компактне. Але я маю намір їздити не тільки влітку, отже мені все одно треба брати теплі – а отже, об’ємні – речі. Треба скласти фото обладнання, щоб було під рукою, але захищене. І я планую не просто перти по 100 км кожного дня, доки не помру, а робити перерви для відвідування місцевих пам’яток – отже, необхідно брати якийсь “нормальний” одяг. Можна, звісно, піти до якогось місцевого музею прямо у вело шортах та джерсі, але краще одягнути щось більш цивільне. І це “щось” теж треба кудись покласти…

Як варіант – можна використовувати додаткові сумки на вилку. Наприклад, ось такий комплект Topeak Versacage, в який входить корзина, кріплення та реміні для багажу:

Це дає змогу додати ще 10-20 літрів. Можна встановити додатково ще одну таку корзину під раму – але, на мій погляд, це не дуже зручно.

Але бажано пам’ятати, що по-перше, чим більше речей та їх вага на вилці – тим гірше для керованості вела. По-друге, бажано докупити до цього всього пару яких небудь dry bug – вони не входять у комплект (…а ось у Ortlieb або Apidura – входять), бо інакше всі речі швидко покриються пилом та брудом.

Сумісність з обладнанням – світлом та компьютером

…точніше, НЕ сумісність. Це дійсно проблема – знову ж таки, не тільки Topeak, бо нарікання з цього приводу я бачу постійно на всіх форумах та у групах.

Заднє світло

Ви не можете повісити ліхтар до багажника (бо його нема) або до підсідельної труби (бо туди треба повісити сумку). Отже, ліхтар треба кріпити до самої сумки.

Але її задня частина – це горловина, яку треба скрутити після того, як всі речі завантажені. На клапані є перфорація, до якої можна щось повісити – але остаточно буде ясно, куди саме вішати, тільки після того горловина буде скручена. Речей може бути багато, або ні, можна скрутити щільно, або не дуже – отже, точне положення отворів на перфорації важко знати завчасно.

Ось так виглядає перфорація на клапані Back Loader

Якщо ліхтарик має кліпсу, типу як прищіпка – деякі моделі, наприклад з Декатлотну, мають – то його можна повісити де завгодно. Але якщо в вас, як в мене, Garmin Varia RT515 але щось подібне, і для світла треба монтувати спеціальний адаптер – то тут починаються проблеми.

Хтось робить отвори прямо у сумці, щоб закріпити адаптер гвинтами прямо на клапан. Мені особисто ця ідея не подобалась, то ж я використовував монтажні стяжки, щоб притягнути адаптер до стрічки з перфорацію. Плюс у тому, що навіть коли виявляється, що ліхтарик не там, де треба – можна зрізати стяжки і спробувати ще з новими. Мінус – це якась дика кустарщина і загалом незручно.

Взагалі мене досі бомбить від того, що для того що б закріпити не саме дешеве світло (я б навіть сказав, шо Garmin Varia – це мабуть найдорожче, що є на ринку. Воно того варте, але зараз мова не про Garmin) до не самої дешевої сумки, треба видумувати якийсь колгосп. Тільки що мотузками не підв’язую.

На цьому фото не Topeak, а інша сумка, Force, значно меншого об’єму, яку я використовую для коротких одноденних подорожей. Але принцип той самий – адаптер Garmin стяжками притягується до перфорації на сумці.

В мене були ще спроби чіпляти Garmin до шолома – теж стяжками. Але це незручно, особливо коли крутиш головою. Сенс Garmin Varia у тому, що це не тільки світло, але й радар – але щоб “бачити” машини сзаду він повинен і дивитись назад, а не в усі боки. Інакше попередження від нього починають втрачати сенс.

Я бачив пропозиції друку кліпси під Varia на 3D-прінтері. Без урахування поштових витрат – десь 30 Євро. До того ж, кут наклона кліпси не можна регулювати, отже – можливо що адаптер буде дивитись або “у небо”, або “до асфальту”. Саме світло, можливо, буде видно, а ось як буде працювати у такому випадку радар – не зрозуміло.

Кінець кінцем, я вирішив проблему, придбавши на Amazon адаптер для монтажу Garmin Varia до сідла. Якщо затиснути у зажим якусь планку, то буде досить зручно вставляти цю планку до перфорації. Можно зручно закріпити адаптер, незалежно від того як саме щільно скручений клапан сумки. До того ж, кут наклону Varia можно регулювати. Коштує десь 13-15 Євро – майже удвічі дешевше, ніж замовляти друк на 3D-прінтері.

Але загалом, в коммюніті Garmin питання “чому я не можу нормально користуватись ліхтариком за 150 баксів, і хто може зробити нормальний адаптер для байкпакінгу?” – одне з найбільш популярних.

Переднє світло

Тут також все складно.

Якщо подивитись на фото, то видно, що ліхтарик (так, в мене Garmin “по колу”) чудово виконує свою функцію, коли на кермі нічого зайвого нема.
Але з Front loader для нього вже не вистачає місця – хоча для компьютера ще достатньо.

Якщо до Front loader зачепити ще й Bar Loader – то місця не буде вже і для компьютера. Теоретично, велокомп можна перенести на винос керма. Хоча чому теоретично – я так і робив. Але з ліхтариком – проблема.

Знову ж таки, можна зачепити світло на шолом. Якщо треба використовувати саме Garmin – то для цього краще використовувати адаптер для камер Go Pro на шолом, вони сумісні. А можна просто начепити звичайний совецкий налобний ліхтарик.

Але, як і попередньому випадку, це не зручно. Ліхтарик сповзав з шолома, нормально налаштувати світло було проблемою. Крім того, що якщо вас кличе напарник і ви ПОДИВИЛИСЬ на нього – ви засліпили його. На дорозі це може коштувати дорого.

Зрештою, я придбав адаптер – знову Topeak – BarXTender. Він монтується на кермо, має висоту десь 10-15 см – і вже на нього можна монтувати все що завгодно і як завгодно.

Ось так виглядає колгосп у виконані всесвітньо відомого виробника
Все це регулюється – вище, вперед, назад і так далі.

Це дійсно вирішує проблему – більш того, на екстендері є ще місце для другої “лапки”. Так задумано, бо у довгих подорожах з увімкненою навігацією заряд компьютера тане на очах. Можна на другу “лапку” зачепити Garmin PowerBank і підживлювати компьютер прямо на ходу. Або можна змонтувати два ліхтарика замість одного. Або…

Насправді я вже стомився писати і не хочу придумувати ніяких “або”.

Bottom Line

Комплект загалом мені сподобався. Якби я купував би зараз – мабуть, вибрав би те саме.

Але, по-перше, до кандидатів я б ще залучив Декатлон. В них зараз є комплект, дуже схожий на Topeak – коли я шукав, його ще не було у продажу. Ціна, звісно, нижче.

По-друге, можливо, я б уважніше придивився до Otlieb. Це трохи дорожче – але деякі речі в них дійсно зроблені краще. Наприклад аналог Bar loader або сумки на вилку.

Крім того – і це головне – я не думаю, що треба обмежувати себе тільки одним комплектом. Для деяких поїздок достатньо тільки Back loader – ну, може, ще Front Loader. Для деяких – треба встановлювати взагалі все, що є у наявності. На цей випадок добре, що у Topeak є купа акцесуарів, таких як BarXtender, Versacage або DualSide Cage, які допомагають вирішити проблему з розміщенням речей і сумок.

Але, у деяких випадках – наприклад, багато речей у багатоденну поїздку – звичайні совецкіе “велоштани” будуть більш адекватним вибором. Я бачив людей, які мандрують місяцями – і чудово розумію, що є певна різниця між “поїхали кудись по Європі на декілька днів, з речей тільки гаманець” і подорожжю на півроку десь подалі від цивілізації – по Танзанії, Монголії або Кілійському району Одеської області.

Posted

in

by


Залишити свій безцінний коментар

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.


Що ще почитати
  • Неймовірні різдвяні пригоди карпа у Братиславі
    Що можна знайти на десерт у поштовій скриньці; чим зайнятись у святковий локдаун; як збудувати відносини з карпом; як уникнути уваги різдвяної поліції; чому грошей не буде; сила традицій у роботі словацького кабміну; як безкоштовна газета складає вагому конкуренцію Грінчу та інші актуальні новини з гастрономічним ухилом.
  • Жиліна – Трстена | 107 км, або як подолати одноденну дистанцію за два дні з велом у руках
    Номінація на найвеличніші факапи сезону 2022; потужний вклад поручика Ржевського у сучасне планування та менеджмент; запізнення на словацькій залізниці - голос долі чи конкуренція з Дойчебаном; гумові чоботи у таємничих ритуалах північної Словаччини; чому ніколи не можна довіряти дівчатам та навігаторам Garmin (спойлер - дівчатам все ж таки можна); плідна праця словацьких лісорубів у розбудові велоінфраструктури; болотовель - нове слово у байкпакінгу вихідного дня; високий несезон у Наместово; блакитне золото Орави; потяги - ностальгічний та ще ностальгічніше; чому нас навчає життя загалом та словацькі цикломагістралі зокрема та інші перлини життєвого досвіду, які можна почерпнути за 107 км болота та краси.
  • Родинний bikepacking: початок
    Специфіка європейського байкпакінгу; як спланувати цікаву і безпечну подорож з дитиною; нюанси перевозки трун у ліфтах вокзалу Братислава-Петражалка; лакшері-кемпінги на березі озера Neusiedlersee; поромна переправа там, де можна перейти озеро пішки; невчасне закриття сезону в аквапарках Бургенланду; потяг - найкращий друг велосипедиста; навіщо велотуристам діти та інши корисні поради для родинного байкпакінгу